загальнообов'язковий — а, е. Обов язковий для всіх … Український тлумачний словник
беззв'язковий — а, е. Який не має, не використовує зв язок … Український тлумачний словник
зв'язковий — а, е, спец. Прикм. до зв язка 2), 3) … Український тлумачний словник
необов'язковий — а, е. Який не є обов язковим, необхідним … Український тлумачний словник
обов'язковий — а, е. 1) Якого слід беззастережно дотримуватися, яким не можна нехтувати. || Який вимагається в законодавчому порядку. •• Обов язко/ве навча/ння принцип основної політики, відповідно до якого діти певного віку в законодавчому порядку повинні… … Український тлумачний словник
підв'язковий — а, е. Стос. до підв язки … Український тлумачний словник
обов'язковий — [обовйазко/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
зв'язковий — Зв язковий: член спілки, союзу [46 1] … Толковый украинский словарь
обов'язковий — 1) (такий, що вимагає беззастережного дотримання, виконання), неодмінний, неухильний, (до)конечний 2) (який є характерною прикметою кого / чого н., завжди притаманний комусь / чомусь), неодмінний, незмінний, неминучий 3) див. постійний … Словник синонімів української мови
дріб'язковий — прикметник … Орфографічний словник української мови